Adidas та Puma — відомі спортивні бренди, які починались як одна компанія, але згодом стали конкурентами. Fashion Illiteracy дослідили їхню історію та вирішили детальніше розповісти про неї читачам.
Компанія Dassler
Все починалося з сімейного підприємства в німецькому місті Герцогенаурах, на початку XX століття. Кристоф Дасслер, який працював на взуттєвому виробництві, вирішив разом з декількома дітьми організувати власну справу.
У 1920-х, після Першої світової, вони почали шити тренувальне взуття для спортсменів з інвалідністю та домашні капці. Підошви виготовляли з автомобільних шин, а для пошиття використовували старе обмундирування.
Особливо активно в діяльність включилися брати Адольф і Рудольф. Перший успішно займався виробництвом, а другий — продажами. Разом вони зареєстрували фірму.
Адольфом у 1925 році були винайдені футбольні бутси з шипами. Вже наступного року, завдяки великому попиту, брати збудували цілу фабрику на 25 працівників.
Виробники вдосконалювали своє взуття, і вже у 1928 році їхня продукція потрапила на Олімпійські ігри. Більше того, легкоатлетка Кароліна Радке, яка виступала у взутті Dassler, встановила рекорд і здобула золото. Надалі були й інші визначні моменти на Олімпіадах, і в 1932, і в 1936 роках. Зокрема, Джессі Оуенс, що представляв США, встановив п’ять рекордів і забрав чотири золоті медалі у взутті, пошитому Дасслерами. Саме на ньому вперше помітили фірмову емблему фабрики у вигляді двох смужок.
Адольф у 1934 одружився з дочкою взуттєвого дизайнера, Катриною Меріц. У них народилося декілька дітей.
Виробництво стрімко зростало, продажі росли, і в 1938 році відкрилась ще одна фабрика. Щодня випускалося до 1000 пар взуття.
Друга світова
Брати були членами нацистської партії й навіть вважалися переконаними її членами. Однак їхні фабрики все одно були конфісковані урядом, а Рудольф з Адольфом відправились на фронт.
Спроба реорганізувати виробництво під зброю не увінчалась успіхом, через специфіку обладнання. Через рік було вирішено повернути Адольфа, щоб шити тренувальне взуття для армії.
Місто попало під контроль американців, а Рудольфа утримували в таборі, як військовополоненого. В якості контрибуції, компанія поставила 1000 хокейних ковзанів до США. Однак, в обмін на фабриці отримали стару американську амуніцію.
Рудольфу вдалося повернутись з табору в 1946 році. Виробництво було не в кращому стані. 47 робітників працювали на фабриці за дрова, пряжу або товар.
Сварка братів і заснування компаній Puma та Adidas
Після того, як не стало батька сімейства, в 1948 році, браття посварились і поділили фабрики. Адольфу дісталась стара, а Рудольфу — нова. Вони домовились не використовувати в подальшому стару назву або символіку. Так відома в свій час компанія Dassler припинила існування.
Що стало причиною конфлікту — невідомо. Існує версія, що Рудольф не зміг пробачити Адольфа за те, що той не витягнув його з полону, хоча міг спробувати це зробити, завдяки знайомству з офіцерами зі США. Однак, це лише припущення. Браття не розповідали про причини, і між собою в подальшому розмовляли лише в суді.
Обидва брати відкрили свої компанії. Спочатку Адольф назвав фірму Addas, а пізніше перейменував у відомий нині варіант — Adidas. Назва походить від імені та прізвища — Adi Dassler. Існує міф, що назва — абревіатура фрази «цілий день я мрію про спорт» (All Day I Dream About Sport), але насправді цей лозунг вигадали набагато пізніше.
Рудольф свою фірму назвав Ruda, але теж швидко змінив назву, яка сьогодні знайома всім як Puma.
Цікаво, що Адольф частково порушив домовленість про невикористання сімейної символіки. У Dassler це були дві смужки, а в якості символу Adidas були запатентовані три. Їх добре впізнають і сьогодні.
Подальший розвиток, кризи та нинішній стан компаній
Як відомо, обидві компанії стали дуже успішними і сьогодні відомі як провідні світові виробники. Починаючи з 1950-х років, вони стрімко розвивались, а їхня продукція використовувалась на Олімпійських іграх. Окрім взуття, фірми почали випускати спортивну форму та іншу продукцію.
Puma
Puma у 1960-х була представлена в 100 країнах та розширювалась. Наприклад, було відкрито виробництво в Австрії. Однак, у 1974 році, не стало засновника компанії, Рудольфа. Спадок дістався його синові Арміну.
У 1991, всі акції були куплені інвестиційною компанією Proventus зі Швеції. Однак, зростаюча конкуренція і поява на ринці нових виробників призвели до збитків. Puma спробувала зробити свою продукцію більш дорогою, щоб переорієнтуватися на інший ціновий сегмент, але це лише погіршило ситуацію.
Тим не менш, уже до середини 1990-х, компанія стала прибутковою знову. В першу чергу — завдяки організації нового кубку вуличного футболу і декільком вдалим рекламним кампаніям.
Долі акцій знову змінились у 1996 році. Найбільшим вкладником стала Monarchy/Regency, компанія з Америки. У 2007 році головний акціонер змінився на PPR (нині Kering). На даний час, 28% акцій належить цьому французькому конгломерату, а його голова — Франсуа-Анрі Піно.
Продажі Puma оцінюються в мільярди євро на рік, а представлена фірма на ринках самих різних регіонів світу.
Adidas
Фірма Adidas показувала не менш вражаючі результати. Її м’ячі регулярно ставали офіційними на чемпіонатах, а взуття й форму носило багато відомих спортсменів.
Завдяки домовленості з Леонідом Брежнєвим, у 1972 році, фірма стала постачальником для радянської збірної, а продукція в подальшому постачалась зокрема і до СРСР.
У 1970-х роках, фабрики Adidas працювали вже в 24 країнах, а продавалась продукція в 150-ті. На ринці спортивного взуття, фірма вважалась світовим лідером.
Адольфа Дасслера не стало в 1978. Спочатку компанія перейшла до його дружини. Однак, конкуренція з Reebok і Nike призвела до суттєвого скорочення доходів. У 1980-х, спадкоємцями стали діти, які в 1989 продали більшість акцій французу Бернару Тапі.
Однак, при ньому компанія теж не процвітала, і він її продав у 1993. Сам Тапі згодом був визнаний банкрутом і звинувачений у договірних матчах та іншому шахрайстві.
Новий керівник, Роберт Дрейфус, як представник групи французьких інвесторів, збільшив витрати на рекламу та вивів виробництва до азійських країн, що дозволило суттєво покращити ситуацію. Прибуток стрімко зростав. Окрім цього, успішними на спортивному ринці стали нові бутси Predator.
Уже в 1996 році Adidas знову став популярним на Олімпійських іграх. Через декілька років, компанія стала другим у світі спортивним виробником після американського Nike, і першим у Європі.
З 2001, під керівництвом Герберта Хайнера, почали відкриватись роздрібні магазини, а в 2005, Adidas повністю викупили одного зі своїх конкурентів — компанію Reebok (у 2021 році бренд Reebok був проданий. Покупець — група Authentic Brands). На сьогодні, Adidas — компанія з обігом у десятки мільярдів.
Обидві фірми (Adidas і Puma) займають провідні місця як у світовому професійному спорті, так і в якості виробників одягу та взуття для роздрібного продажу.
Нагадаємо, що раніше ми детально розповідали про бренди Victoria’s Secret та LC Waikiki. Не пропускайте публікацію нових матеріалів про історію моди — підпишіться на Fashion Illiteracy на Facebook.
