Є речі, мода на які ніколи не проходить. А одним з найбільш значимих класичних предметів гардеробу стала маленька чорна сукня. Fashionilliteracy.com вирішили розповісти про історію її створення й ролі в сучасній моді.
Універсальна річ від Коко Шанель
У 1926 році, маленька чорна сукня винайдена легендарним французьким модельєром Коко Шанель. Головними особливостями її сукні стали універсальність, практичність, багатофункціональність і можливість всесезонного носіння.
Згідно з однією з версій, Габріель Шанель обрала чорний колір, щоб трауром вшанувати пам’ять загиблого коханого Артура. Однак, цю версію спростовують.
Вибір чорного кольору, в першу чергу, пов’язаний з його універсальністю. Його можна носити в будь-якій ситуації та в будь-який сезон. До речі, вважається, що до Шанель чорні сукні переважно сприймались як траурні, тому масово їх не носили.
Задумка Коко Шанель полягала в тому, щоб у жіночому гардеробі з’явилась річ на всі випадки життя. Дозволити собі подібну сукню могли навіть небагаті жінки, а надягти її можна й на роботу, й на прогулянку, і на вечірній захід.
У залежності від ситуації, до сукні можна додавати різноманітні аксесуари, які корінним чином змінюють її мотив та сприйняття. Наприклад — намисто з перлів, брошки та браслети, капелюшки.
Як виглядала оригінальна сукня Chanel
Оригінал мав трохи інший вигляд, ніж сучасні інтерпретації. В першу чергу, довжина була нижче колін, оскільки Коко Шанель вважала колені найбільш некрасивою частиною тіла в жінок, щоб їх відкривати.
Також сукня була з довгими рукавами і класичним напівкруглим вирізом. Основна фішка — відсутність надмірності на кшталт ґудзиків або бахроми, які могли вплинути на подальшу актуальність такого вбрання. При цьому сукня була не об’ємною. Вона з самого початку підкреслювала жіночу фігуру.
Популярність сукні та нові віяння
Маленьку чорну сукню одразу стали носити. Про неї написали і в американському Vogue, порівнявши з автомобілем Ford Model T, дуже популярним в ту епоху.
В деяких моделях була багатошарова спідниця, для зручності на танцях. У ті часи всі танцювали чарльстон.
Нетті Розенштейн та Ельза Скіапреллі в 1930-ті створювали свої версії, прикрашені пір’ям, вишивкою, а також більш глибоким декольте, ніж в оригіналі.
Однак, особливу популярність подібні вбрання отримали в середині століття. Спочатку завдяки фільму «Сабріна» 1954 року, а потім — «Сніданок у Тіффані» 1961. В обох картинах, головну роль зіграла Одрі Гепберн.
У «Сабріні» це був чотирикутний виріз, який міцно закріпився в моді. Він став відомий саме як «декольте Сабріни». А в фільмі «Сніданок у Тіффані» глядачі побачили приталену сукню з частково оголеною спиною й руками. Її автором став Юбер де Живанші.
Маленька чорна сукня в сучасній моді
У різні часи, подібні сукні носили Мерилін Монро, принцеса Діана та багато інших відомих жінок.
У 1970-80-ті особливої популярності не було, бо прийшлі більш яркі вбрання. Однак, у 1990-ті, мода повернулася знов. Спочатку в 1991, з сукнею від Армані. Потім і в 1994, з моделлю від Джанні Версаче.
На сьогоднішній день, цей предмет гардеробу сильно еволюціонував, і вже не має єдиного дизайну. Такі вбрання є в колекціях практично всіх відомих модних домів.
Є варіанти як більш закриті, так і доволі відверті. З різними вирізами, різною довжиною, з додатковими аксесуарами й без них.
Але головне, що маленька чорна сукня є популярною до сих пір. Вона справедливо вважається класикою, що не старіє. Прикладом елегантності та стилю, що непідвладний змінам у моді.
Нагадаємо, що раніше ми детально розповідали про історію Victoria’s Secret і трагедію Роя Реймонда. Читайте нас в Instagram.