Продукція французького бренду Lacoste добре впізнавана в усьому світі, насамперед завдяки емблемі з алігатором. І саме з цією фірмою найчастіше асоціюється сорочка-поло. Fashion Illiteracy зібрали ключові моменти з історії компанії та підготували для читачів матеріал з цікавими фактами.
Поло, «алігатор» і парі на валізу
У 1923 році капітан французької збірної посперечався з тенісистом Жаном Рене Лакостом, що в разі перемоги на турнірі подарує йому валізу з крокодилячої шкіри.
Завдяки цьому випадку, за кілька років, під час Кубка Девіса 1927 року, журналісти дали Лакосту прізвисько «алігатор», яке він згодом виправдовував хорошою та досить агресивною грою.
Того ж 1927 року, на відкритому чемпіонаті США, Лакост уперше одягнув теніску (сорочку-поло), яку пошив сам. За однією з версій, саме тенісист і придумав цей крій. Згідно з іншою версією, дизайн пов’язаний з Англією та грою в поло (звідки й походить назва).
Унікальна сорочка з трикотажу з коротким рукавом добре підходила для спекотної погоди. Вона дозволяла грати з комфортом, на відміну від сорочок з довгими рукавами, що сковували рухи та були загальноприйнятими тоді.
Фірмова емблема
З огляду на прізвисько спортсмена, його друг, художник на ім’я Роберт Джордж, намалював для Лакоста зеленого крокодила з розкритою пащею. Малюнок вишили на блейзері, в якому тенісист з’являвся на турнірах. Вважається, що це перший випадок носіння видимої емблеми на одязі.
Заснування бренду Lacoste
Офіційним початком історії компанії вважається 1933 рік. Лакост покинув професійний спорт і заснував власну фірму. Спочатку вона називалася La Societe Chemise Lacoste (Компанія сорочок Lacoste).
Партнером по бізнесу став Андре Жильє, який володів найбільшою трикотажною компанією Франції.
Фірма випускала білі спортивні сорочки з логотипом на видному місці. Це була продукція для вітрильного спорту, тенісу та гольфу, враховуючи, що дружина Лакоста була професійною гольфісткою.
Подальший розвиток
Починаючи з 1951 року, виробники перестали обмежуватися білим кольором. Була запущена серія кольорового одягу, яка стала популярною.
З 1952 року випускати та продавати товари в США під брендом Lacoste почала компанія Izod. Це тривало до 1993 року, коли французька фірма самостійно вийшла на американський ринок.
У 1963 році керувати фірмою став Бернар Лакост, син Рене. Продажі за його часів зросли до 300.000 речей на рік, а виробництво було суттєво розширене. Крім сорочок, Lacoste почали випускати аромати, окуляри, годинники, аксесуари, спортивне та повсякденне взуття тощо.
На початку 2000-х років управління перейшло до Мішеля, молодшого брата Бернара. Тоді було видано ліцензії на різні товари кільком фірмам, а дизайнер Крістоф Лемер провів рекламну кампанію, завдяки якій популярність бренду зросла ще більше.
Нинішній стан
До 2012 року сім’я Лакост володіла більшою частиною акцій. Мішель мав понад 30%, а його дочці Софі та іншим особам належало 28%. У Maus Freres на той момент було 35%. Це швейцарський рітейлер та акціонерне товариство.
З огляду на суперечки між Мішелем і Софі, восени 2012 року вони вирішили продати свої акції. В результаті, швейцарська Maus Freres стала основним власником.
Бренд залишається досить успішним і має понад 1000 фірмових магазинів. На компанію працює понад 8000 співробітників, а оборот становить 2,5 мільярда євро.
Деяка продукція випускається контрактними виробниками. Тобто, вони купили ліцензії та виготовляють ті чи інші товари від імені фірми. Це парфуми, окуляри, дитячий одяг.
Як і багато інших брендів, Lacoste критикують за роботу з китайськими заводами. Їхню діяльність пов’язують з підневільною працею уйгурів та забрудненням екології.
Нагадаємо, що ми вже розповідали на сайті Fashion Illiteracy про історію брендів Adidas і Puma, а також про компанію LC Waikiki.
